пятница, 2 марта 2012 г.

Мені не холодно!

холодно... насправді холодно коли нікого немає поруч... ні когось , ні себе... холодно не тоді як падає сніг чи стелиться скрипучий мороз. холодно- це   коли обдуває  вітер  і без того опущені,  не веселі очі.  одиноко і холодно стає всюди  навіть між пальцями де раніше затискав її тендітну  долоню(ти ніколи не думав про це, а  як же приємно було її торкатись), в щоки починаєш мерзнути вона раніше говорила до тебе підіймаючи голову( така дрібненька була) і тепло від її уст гріло тебе (ти не цінував того витав десь далеко коли вона була захоплена тобою).  але минають і найкращі, і найприємніші і бажані миті, що казати про людські почуття і відчуття з якими ти десь незгоден, не хочеш, не любиш!
 наші бажання змінюються частіше природних сезонів , а наші потреби тривають стільки скільки ми даємо їм волі. ми керуємо холодом який пронизує тебе, пробирає до кісточки. відкриваючи своє серце аби випустити звідти того кого пригрів, полюбив, і ти  не можеш одразу закрити за ними двері (як колись не міг покласти слухавку). крізь тебе проходить холод! перше ти того не помічаєш стоїш при дверях  завмерши а думками біжиш наздоганяючи те, що вже неповернути (бо немає змісту все минуло , але спогади... жеврять надію, блокуючи реальність народжують у мозку варіанти то осуджуючи то виправдовуючи самого себе ) і коли ти приходиш до тями ... холодно... холодно по всюди .
 але той холод явище недовговічне. ти приходиш до тями ти рухаєшся далі аби зігрітись , щоб подолати і розумієш що тепер  не холодно тепер новий ти! цієї весни нехай підуть усі морози і всі холода із Ваших сердець друзі! нехай уявні етюди не буять у Вас жагу до почутів, а лише реальні сміливі і нові почуття нехай творять у вас ті емоції з яких я  потім писатиму колючі стрічки заздрісних емоцій)


з любв"ю до Вас ваша Я

Комментариев нет:

Отправить комментарий