Бути жінкою це -дар. Як із кожною дорогою річчю із своєю жіночністю
треба поводитись обережно. Доглядати і балувати треба не лише свою зовнішність,
а й внутрішню жінку. Ту яка промовчить коли її провокують, ту яка допоможе тобі не шукаючи в тому вигоди для себе, ту
яка з плачучими плакатиме і з радіючими радітиме, ту яка добра і лагідна до домашніх які забули що вона подарунок для них, ту що завжди поруч із тобою тому що ця жінка
– ти!
На різних етапах нашого життя ми зустрічаємо різних людей,
які хочуть того чи ні лишають слід в нашому житті. Добре це чи ні, неважливо.
Важливо тільки те що пройдений шлях навчить нас бути сильнішими і мудрішими. Когось доведеться відпустити,
когось простити, а з кимось залишитись
назавжди. Буде не просто . І чесно кажучи, останнє не завжди легше першого.
Колись одна пані казала мені що, в житті не так як в книгах, алея з нею
незгодна адже тільки нам вирішувати як бути. Бути героїнями власних життів!
Падати і вставати, плакати і радіти, помилятись але рухатись далі, бути
вільними від тягарів минулого – ось яка
вона жінка яка знає що вона дар!
Сьогодні давайте простимо себе за те що пускали в свій розум
і свої почуття, допускали в своє серце емоції які були приводом для сумнівів що ти
прекрасна, що ти на своєму місці, що ти
не замінна. Що ти така єдина! І я разом із Вами дорогі мої починаю творити щось
нове, адже ця весна - весна перемін!
